|
Корисні поради
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ Не марнуйте часу дитини. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку малюка на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому не гайте часу. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Телевізор, відео, як злі чарівники, здатні вкрасти в неї години, дні, роки. За соціологічними даними, малюк перебуває перед блакитним екраном у середньому 50 годин на тиждень. Отож, на час вступу до школи він витратив на сидіння біля екрану часу більше, ніж студент коледжу на чотирирічне навчання. Перегляд телепередач гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А вона визначає розвиток мовлення. Отож, з часом можуть виникнути ускладнення при спілкуванні. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою працею тощо. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими й корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Хай вчаться долати труднощі, переконуються, що можуть впоратися з будь-якою справою. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю. Не робить за дітей те, що вони можутьзробити самі. Нехай все перепробують, нехай вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони якнайчастіше брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, зокрема те, що в них добре виходить. Спілкуйтеся з дітьми ! якщо у важку хвилину ви опинитеся поруч як друг, дитина, можливо, довірить вам найпотаємніше і прислухається до ваших порад. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички : - щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності ); - приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних ); - зовнішня привабливість ( одяг, манери ); - можливість спостерігати правильне соціальне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників ); - висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі ; - середній ( як мінімум ) запас слів, уміння підтримувати розмову. Будьте вимогливими. Діти із високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги : дотримуватися порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися. Навчіть дитину шанувати сім’ю. Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Гармонійне сімейне життя – це насамперед рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання робити для неї добро, ніжність та взаємна повага. П'ять кроків, щоб стати кращими батьками 1. Давайте дітям приклад хорошої поведінки. Ніколи не забувайте: вони вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. У них відбивається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. У кожній сім'ї є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а другого - відміняється. 2. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини. Пояснюйте причину, чому потрібно їх дотримуватися, бо вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. 3. Дозвольте дітям брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, які стосуються їх. Дослухайтеся до їхньої думки. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це допоможе запобігти виявам образи та непослуху з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте. 4. Обирайте виховання без паска та крику. Покарання, а поготів несправедливі, не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до себе та інших, провокують агресивність, озлобленість, жорстокість. Відчувши, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти й заспокойтеся. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переведення уваги. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини. Хваліть і заохочуйте її за добрі справи. 5. Не пропустіть випадків, коли батьки повинні втрутитись. Ось кілька з них: - погіршення успішності дитини; - різка зміна в поведінці - дитина погано спить, дратівлива; - у сина або доньки з'являється апатія, якої ви не спостерігали, вони замикаються у собі. Якщо діти перестали розповідати про свої справи, значить, бояться поділитися з вами. Поспілкуйтесь з батьками їхніх друзів - можливо, вони підкажуть, у чому справа; - ви помітили тривожні симптоми в сина чи доньки, характерні для тих, хто вживає наркотики: червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Не гайте часу. Інакше може трапитися біда.
|
